Європейська політична спільнота: важливий інститут або ЄС для бідних?
Установчий саміт нового формату – Європейська політична спільнота (ЄПС) – відкрився 6 жовтня у Празі. В ньому беруть участь лідери 27 країн — членів Європейського союзу і 17 держав, які не входять до нього, але мають статус кандидата або партнера. Серед них, зокрема, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна.
Нашу країну на саміті представлятиме прем’єр-міністр Денис Шмигаль. В чому суть ЄПС та навіщо його створювали?
Мета створення
Ідею створення Європейської політичної спільноти озвучив ще в травні президент Франції Еммануель Макрон. Виступаючи тоді в Європарламенті, він зазначив, що Україна «з її боротьбою та сміливістю, серцем вже є членом нашої Європи, нашої родини, нашого союзу», але при цьому наголосив, що для приєднання до ЄС потрібен час.
Він запропонував створити новий загальноєвропейський формат, який об’єднав членів ЄС, країни, які прагнуть вступити в блок, і Великобританію, яка вийшла з його складу, згуртувавши їх навколо спільних цінностей та інтересів.
Перша зустріч ЄПС дозволить країнам Європейського континенту уточнити механізми взаємодії для вирішення спільних проблем та викликів в сферах безпеки та стабільності, міграції, мобільності та ін.
«Це буде перша така зустріч і вона дуже важлива. У нас спільний континент і спільні виклики, тому ми маємо розглянути, як покращити співпрацю та координацію, привнести більше стабільності, безпеки та миру, а також вирішувати спільні проблеми, такі як міграція та мобільність», – сказав президент Європейської ради Шарль Мішель.
Він висловив оптимістичні очікування з приводу результатів цієї першої зустрічі лідерів в рамках ЄПС.
«44 країни, які були запрошені, прийняли рішення взяти участь, і це перший позитивний сигнал. Але сьогодні ми маємо заглибитися у змістовну частину та розглянути теми, які ми маємо вирішувати разом», – додав Мішель.
Прем’єр Великобританії Ліз Трасс, яка їде до Праги з власною програмою «повернення до Європи», зазначає, що Європейська політична спільнота не має стати «залом очікування» для країн, які прагнуть вступити до ЄС.
Про що будуть говорити
«Наша мета — об’єднати лідерів на рівноправній основі і сприяти політичному діалогу та співпраці з питань, які становлять взаємний інтерес, щоб ми разом працювали над зміцненням безпеки, стабільності та процвітання всієї Європи», – йдеться в листі-запрошенні голови Європейської ради Шарля Мішеля, опублікованому на офіційному сайті Євроради.
Під час різних планів обміну думками передбачається обговорення таких тем, як мир та безпека, економічна ситуація, енергетика та клімат, а також міграція та мобільність. Офіційні письмові підсумки Європейської політичної спільноти не передбачаються.
7 жовтня відбудеться неформальна зустріч учасників форуму. На ній передбачається обговорити «три найбільш актуальні та взаємопов’язані питання для всіх»: війну Росії та України, енергетику та економічну ситуацію.
«Війна в Україні продовжується. На жаль, Кремль зробив безвідповідальні ескалаційні кроки: він організував кампанію національної мобілізації, примусові „референдуми” та незаконну анексію територій України і продовжує свою загрозливу риторику. На фоні цих подій ми маємо бути єдиними і жорсткими у своїй відповіді», — наголосив Мішель.
За його словами, учасники форуму розглянуть, як краще захистити критично важливу інфраструктуру континенту.
«Війна в Україні чинить сильний вплив на енергетичну ситуацію в Європі, що може позначитися і на нашій економіці. Наше головне завдання – забезпечити надійність поставок та доступні енергоносії для наших домогосподарств та підприємств, особливо з настанням зимових холодів. Ми оцінимо вже прийняті рішення і дамо вказівки щодо подальших дій, необхідних для забезпечення добре скоординованої європейської відповіді», — зазначає Мішель.
Крім того, він заявив, що необхідно розглянути вирішення проблеми високих цін для домогосподарств і підприємств, підтримку економічного зростання та створення робочих місць, а також способи захисту вразливих верств населення, які найбільше страждають від високих рахунків за електроенергію. Це «наше першочергове завдання», зазначає Мішель.
«Як ніколи раніше ключовим фактором буде наша здатність згуртуватися і скоординувати наші політичні дії в дусі солідарності та захисту наших спільних інтересів», – зазначає він.
ЄПС як спосіб «позбутися» від України?
Ця ініціатива не викликала особливого захоплення з боку Києва, тому що в ній побачили спроби ЄС створити альтернативу процесу розширення Євросоюзу. Однак голова Європейської ради Шарль Мішель, який підтримав ідею Франції, наголосив, що це не так і мета ЄПС полягає у створенні платформи для підтримки політичного діалогу та співпраці європейських лідерів на рівноправних засадах.
Однак скепсис з боку української влади все ж таки зберігається. Українська сторона має підстави критично ставитися до Європейської політичної спільноти, тому що «ця ініціатива Франції не має чітких цілей», вважає експерт аналітичної групи Geostrategy Володимир Денисюк.
На його думку, Києву потрібно брати активну участь в Європейському політичному співтоваристві тільки в тому випадку, якщо воно сприятиме прискореному вступу України до ЄС, «і про це, ймовірно, українська сторона заявить у Празі».
Проте, зазначив Денисюк, якщо ЄПС покликана стати другим Східним партнерством та її мета — «тримати якнайдовше Україну та Молдову на порозі ЄС», тоді такий підхід не відповідатиме євроінтеграційним інтересам Києва.
«Для України слід використати участь в ЄПС для досягнення єдиної мети — якнайшвидше розпочати переговорний процес про вступ до Євросоюзу», – наголосив він.
«Президент чітко висловить свою позицію щодо цієї ініціативи, ставлення України до Європейської політичної спільноти. Позиція України дуже проста: все, що сприяє руху України до повноцінного членства в ЄС, Україна вітає та використовує», – оголосив на брифінгу заступник голови Офісу президента Ігор Жовква.
В будь-якому випадку для української влади перший саміт ЄПС стане, перш за все, ще одним майданчиком, де можна буде чітко заявити, що потрібно Україні для перемоги над Росією. Йдеться і про політичну, і про військову підтримку. Головне, щоб ЄПС не став залом очікування для України по вступу до ЄС.
Фото: kv.com.ua