Як світ готується до ядерної війни і наскільки вона близька

Президент Росії Володимир Путін 21 вересня виступив зі зверненням до росіян, в якому заявив, що у разі загрози Росія готова використати ядерну зброю.

«Тим, хто дозволяє собі такі заяви щодо Росії, хочу нагадати, що наша країна також має у своєму розпорядженні різні засоби поразки. А за окремими компонентами — і сучаснішими, ніж у країн НАТО. І при загрозі територіальної цілісності нашої країни, для захисту Росії та нашого народу ми безумовно використовуємо всі наявні у нашому розпорядженні засоби. Це не блеф», – сказав Путін у своєму зверненні.

США

«Don’t. Don’t. Don’t», – коротко та емоційно звернувся Джо Байден до Володимира Путіна в неділю 18 вересня в ефірі американського телешоу «60 хвилин», додавши, що перехід до ядерної зброї «змінить обличчя війни на небачене досі».

А ось про дії США у відповідь на такий розвиток події Байден говорить небагато і робить це навмисно, щоб не спрощувати рішення для Росії. Це давній підхід США у протистоянні з основними противниками в світі, який у Вашингтоні називається «стратегічною невизначеністю». Хоча деякі висновки із заяв Байдена робити вже можна.

У США є три варіанти реакції на використання ядерної зброї Росією:

• перший – це використання ядерної зброї у відповідь по російським цілям;

• другий – це воєнний удар по російським об’єктам неядерними засобами;

• третій – це невоєнні методи на зразок дипломатичної та економічної ізоляції або військова допомога противникам Росії без втручання США.

Перший варіант розвитку – виключений, сходяться на думці абсолютно всі західні аналітики. Обмін ядерними ударами може призвести до ескалації, яка знищує більшу частину людства. Джо Байден особисто декілька разів наголошував останніми днями, що ядерна війна не може розглядатися.

Другий варіант – це удар по військовим базам (або також політичним об’єктам) американськими ракетами, запущеними з американських військових потужностей. Ймовірно, із залученням авіації.

По суті, США (а можливо, й інші держави НАТО) в цьому випадку стають стороною російсько-української війни і можуть залишатися нею до звільнення української території.

Про таку можливість зараз синхронно говорять кілька американських військових експертів, відомих «яструбиною» позицією – таких як екс-командувач армією США в Європі Бен Ходжес.

Зокрема, вони пропонують завдати масованого авіа- і ракетного удару, який знищить російський флот і декілька військових баз, щоб Росія не відчула безкарність своїх дій.

Втім, є й голоси проти цього, які кажуть, що використання американської авіації означатиме для РФ, що НАТО вступає у війну і з високою ймовірністю призведе до російських ударів по об’єктам США в Європі.

З огляду на це високий шанс, що Білий дім схиляється до третього варіанту – радикального збільшення тиску на Кремль плюс ще більше озброєння України.

У вже згаданій програмі «60 хвилин» Байден дав коротке пояснення, яке натякає саме на цей варіант, хоча і залишає за США свободу вибору.

«(Росія у випадку ядерного удару. – Прим. ред.) стане ізгоєм у світі ще більше, ніж досі. Але відповідь ми визначимо, залежно від того, що вони зроблять», – заявив президент.

ООН

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш наголосив, що хоча багато років загроза ядерного конфлікту вважалася немислимою, то зараз вона знову стала реальною. Про це повідомляється на сайті ООН з посиланням на доповідь керівника для Радбезу.

«Лікарні, школи, багатоквартирні будинки та соціальні установи зруйновані внаслідок обстрілів. 12 мільйонів українців змушені були покинути свої домівки. В обложених містах цивільне населення стало заручниками, не маючи доступу до основних благ цивілізації.

Загроза ядерного конфлікту, яка видавалася немислимою, тепер знову стала реальною. Найефективніший спосіб захистити цивільне населення – це запобігати початку збройних конфліктів та вирішувати їх мирним шляхом.

Якщо конфлікти не можна запобігти дипломатією, людське страждання можна зменшити і повністю уникнути, якщо дотримуватися міжнародного гуманітарного права та поваги до прав людини», – розповів генеральний секретар ООН.

Гутерріш підкреслив, що наслідки війни в Україні є глобальними. Насамперед – для продовольства: через порушення його поставок ціни на продукти та добрива зросли в декілька разів. Це вдарить по найбіднішому населенню у світі і спричинить інші внутрішні та міждержавні конфлікти через суспільну напругу.

ЄС

Ще в квітні Єврокомісія оголосила про створення стратегічних резервів потенційного реагування ЄС на хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні загрози.

«Ми вживаємо конкретних заходів для підвищення готовності Європи перед потенційними загрозами. Ми створюємо і резерв дезактивації, і новий запас обладнання, призначеного для хімічних, біологічних або ядерних надзвичайних ситуацій», – заявив член ЄК з питань антикризового управління Янез Ленарчич.

«Наша мета – надати можливість швидкого реагування нашим громадянам, якщо така надзвичайна ситуація колись відбудеться», – додав він.

Зокрема, створено стратегічний запас rescEU на суму 540,5 млн. євро. Він складатиметься з обладнання та ліків, вакцин та інших терапевтичних засобів для лікування пацієнтів, які зазнали хімічної, біологічної, радіологічної або ядерної дії, а також резерв дезактивації rescEU для забезпечення груп реагування.

Крім того, як повідомляє пресслужба Єврокомісії, мобілізували медичний резерв rescEU для закупівлі таблеток йодиду калію, які можна використовувати для захисту людей від шкідливого впливу радіації. В Україну вже доставлено майже 3 мільйони таблеток йодиду.

За словами Жозепа Борреля, війна досягла “небезпечного моменту”.

“Безумовно, це небезпечний момент, тому що російську армію загнано в кут, і реакція Путіна – загроза застосування ядерної зброї – це дуже погано”, – сказав Боррель.

Через сім місяців після початку вторгнення Росії в Україну аналітики погоджуються, що сили Путіна відступають, але, за словами голови європейської дипломатії, має бути досягнуто «дипломатичне рішення», яке «збереже суверенітет та територіальну цілісність України».

«В іншому випадку, ми можемо закінчити війну, але не буде миру, і ми матимемо нову війну», – сказав він.

У зверненні до нації на початку цього тижня Путін заявив, що його країна має «різноманітну зброю знищення» і «використовуватиме всі доступні нам засоби», додавши: «Я не блефую».

“Коли люди кажуть, що це не блеф, ви повинні сприймати їх серйозно”, – сказав Боррель.

НАТО

Генсек НАТО заявив, що Альянс відреагує на можливу ядерну атаку.

«Він (Путін) дуже добре знає, що ядерна війна ніколи не має відбутися, і її неможливо виграти, і що вона матиме безпрецедентні наслідки для Росії. НАТО також збільшує свою військову присутність, особливо в східній частині Альянсу, щоб усунути будь-яку можливість прорахунків або непорозумінь у Москви», – сказав Йєнс Столтенберг.

«Як саме ми будемо реагувати? Це буде залежати від ситуації та яку зброю вони можуть використати. Найважливіше – не допустити, щоб це сталося. Поки ми не бачимо жодних змін у їхній ядерній політиці, ядерній готовності, ми дуже уважно це моніторимо», – додав генеральний секретар НАТО.

За словами Столтенберга, єдиний спосіб завершити війну в Україні – довести, що президент Путін не зможе перемогти на полі бою.

«Коли він це зрозуміє, він має сісти та домовитися про розумну угоду з Україною», – сказав Столтенберг.

Китай

“Позиція Китаю щодо української кризи є послідовною і чіткою”, – заявив у середу, 21 вересня, представник МЗС Китаю Ванг Веньбінь.

«Ми закликаємо відповідні сторони досягти припинення вогню шляхом діалогу та переговорів і якнайшвидше знайти рішення, враховуючи легітимні хвилювання безпеки всіх сторін. Ми також сподіваємося, що міжнародна спільнота створить умови та простір для цих зусиль. Китай хотів би продовжувати відігравати конструктивну роль в послабленні напруги», – сказав він.

Казахстан

Влада Казахстану, в свою чергу, запропонувала всім країнам, включаючи ядерні держави, розробити план щодо повної відмови від ядерної зброї до 2045 року. Про це написав міністр закордонних справ Казахстану Мухтар Тлеуберді у статті, опублікованій 18 червня.

«Військовий конфлікт на території України, розмови про повернення ядерних озброєнь та взаємні загрози застосування ядерної зброї змушують нас, як ніколи раніше, задуматися про колективну вразливість людства та про нагальну необхідність заборони та ліквідації цієї смертоносної зброї», – написав Тлеуберді.

У своїй статті він вказує, що Казахстан має моральне право виступати з таким зверненням, оскільки країна в 1993 році добровільно відмовилася від статусу четвертої ядерної держави світу, позбувшись ракетно-ядерного арсеналу, який дістався у спадок від СРСР.

Тлеуберді нагадує, що Гутерріш назвав можливість застосування ядерної зброї сьогодні більш реальною, «ніж у найпохмуріші дні холодної війни», оскільки по всьому світу розосереджено близько 13 400 ядерних боєголовок.

Пропозиції та домовленості про відмову від ядерної зброї до 2045 року можуть бути відображені у підсумкових документах першої в історії зустрічі держав-учасниць Договору про заборону ядерної зброї (ДЗЯВ), яка відбудеться у Відні 21-23 червня, та за підсумками оглядової конференції учасників Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), запропонував Тлеуберді.

Фото: flickr.com / juliana luz