Скандал з Amnesty International: як українська влада відреагувала на обвинувачення правозахисників
Другий день поспіль в Україні палає скандал, пов’язаний із доповіддю міжнародної правозахисної організації Amnesty International. Документ виставляє ЗСУ в дуже неприємному світлі. Там говориться, що українські військові розміщують бойову техніку і озброєння в школах, лікарнях і житлових районах, тим самим наражаючи на небезпеку мирних жителів.
Доповідь міжнародних правозахисників на українських перших осіб подіяла як червона ганчірка на бика. Вони навперебій заговорили про те, що Amnesty International повторюють російські наративи, а гендиректор організації, щоб помститися, назвала українців «мобами і тролями».
Редакція «Нового Видання» розповідає, що йдеться у доповіді Amnesty International про дії ЗСУ і чому він так розлютив українську владу.
Хто такі Amnesty International
Amnesty International – це міжнародна неурядова організація, заснована у Великій Британії у 1961 році. На сайті організації зазначено, що Amnesty International — це «всесвітній рух людей, які виступають за дотримання та захист прав людини». Організація займається дослідженнями та виявленням проблем із порушенням прав людини, поліцейським насильством, біженцями, дискримінацією, збройними конфліктами, торгівлею зброєю та ін.
«Основу нашої роботи становлять польові дослідження та аналіз існуючих проблем з правами людини, активістська робота на місцях та кампанії міжнародної солідарності, а також робота з урядами, політиками, бізнесом та громадянським суспільством щодо просування прав людини», — зазначають в AI.
Amnesty International активно стежить за ситуацією з правами людини в Україні через вторгнення російської армії.
«Вторгнення в Україну спровокувало масштабні порушення прав людини, гуманітарну кризу, масове переміщення людей, і все це віщує найгіршу катастрофу в новітній історії Європи. Росія зазіхає на суверенітет України та кидає виклик усій архітектурі глобальної безпеки», – зазначила генеральний секретар Amnesty International Агнес Каламар.
Amnesty International звертала увагу на використання касетних боєприпасів Росією та невиборчі напади (тобто обстріл цивільних об’єктів). Після відступу росіян з півночі України організація розслідувала злочини на колишніх підконтрольних територіях РФ: позасудові страти, навмисні вбивства, масові залякування беззбройних мирних жителів.
Більше того, спостерігаючи за перебігом війни, генсек Каламар навіть дійшла висновку, що Путін відчуває ненависть до України та всіх українців. Висловлювання російського президента мають враховуватися під час розгляду питання про геноцид громадян України.
Що у доповіді
У четвер, 4 серпня, організація опублікувала доповідь під назвою «Українська тактика ведення бойових дій наражає на небезпеку мирних жителів». У ньому йшлося про те, що тактика ведення бойових дій, застосована ЗСУ, наражає на небезпеку мирних жителів. Зокрема, правозахисники вказували, що українські війська порушують закони війни, розміщуючи бойову техніку та озброєння у школах, лікарнях та житлових районах.
Так, співробітники організації зафіксували атаки українських військових із житлових будівель у 19 населених пунктах на Донбасі, у Харківській та Миколаївській областях. При цьому Amnesty International невідомо про проведення евакуації із сусідніх будівель для мінімізації втрат у задокументованих нею випадках.
Більше того, у документі сказано, що у 22 із 29 шкіл на південному сході України, які відвідали правозахисники, розміщувався або особовий склад ЗСУ, або українська військова техніка та озброєння. При цьому, як йдеться у звіті, щонайменше у трьох містах українські військові перемістилися до найближчих шкіл після ударів по їхніх позиціях.
В AI також вказують, що в Одесі бронетехніка розміщувалася в густонаселених житлових кварталах, а в Бахмуті будівля університету використовувалася як військова база, внаслідок удару по якому були пошкоджені житлові будинки поблизу.
“Знаходження в оборонній позиції не звільняє українських військових від дотримання міжнародного гуманітарного права”, – заявила генеральний секретар організації Агнес Каламар.
І тут почалося
Ні для кого не секрет, що українська влада дуже болісно реагує на будь-який відступ від української лінії інформаційної повістки. Тому на Amnesty International обрушилися з критикою майже всі перші особи України.
Одним із перших на звіт відреагував радник голови ОП Михайло Подоляк. Оригінальністю він не блиснув і традиційно звинуватив у всьому Росію. При цьому радник Єрмака так і не спростував жодної з тез AI.
«Сьогодні Росія докладає максимум зусиль, щоб дискредитувати Збройні сили України в очах західних громад та зірвати постачання зброї, використовуючи всю мережу своїх агентів впливу. Шкода, що така організація, як Amnesty, бере участь у цій кампанії з дезінформації та пропаганди», – написав Подоляк.
Слідом за Подоляком свою думку про звіт AI висловив і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Для цього він навіть записав відеозвернення. Кулеба заявив, що звинувачення України у порушенні законів війни організацією Amnesty International «створює фальшивий баланс між злочинцем та жертвою».
«Я розумію, що у відповідь на критику організація скаже, що критикує обидві сторони війни, але давайте чітко домовимося про те, що така поведінка Amnesty International – це не про пошук та донесення світу правди.»
Це про створення фальшивого балансу між злочинцем та жертвою, між країною, яка знищує цивільних сотнями та тисячами, стирає міста з лиця землі, та країною, яка відчайдушно захищається, рятуючи свій народ та весь континент від російської навали», — сказав він.
Дипломат закликав Amnesty International припинити «займатися створенням фальшивої реальності, де всі трохи в чомусь винні», і порадив організації зайнятися донесенням системної правди про те, чим є сьогоднішня Росія. При цьому глава українського МЗС також не спростував дані правозахисників.
Позаштатний радник Міністра оборони України Олексій Копитько заявив, що доповідь Amnesty International пропонує Україні «колективне самогубство».
«Матеріал Amnesty International повністю укладається у поширену на Заході девіацію. Практично всі колись шановні організації, окремі високорозвинені країни і широкий спектр політиків прямим текстом говорять нам: чудовим варіантом є ваше самогубство. Самовбивайтеся. Подивіться, скільки у цьому плюсів.
Це зняло б масу проблем. Майже всім. Зробіть це самі. Звісно, вибір за вами. Але це нам дуже допомогло б. Постраждаєте лише ви. А ви це явна меншість! Погодьтеся, це дуже розумно», – написав Копитько.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубинець вважає, що звіт Amnesty International є маніпулятивним і дає перевагу РФ.
“Я, як і мільйони українців, сьогодні обурений заявою, оприлюдненою на сторінці Amnesty International, в якій українські Збройні сили звинувачуються в тому, що бойова тактика української армії загрожує населенню нашої держави”, – написав омбудсмен.
Крім того, він заявив, що Amnesty International начебто перебуває у середньовіччі.
«Надаючи рекомендації, Amnesty International ніби знаходиться у Середньовіччі, де бої велися у відкритому полі за межами фортеці. Ми тримаємо оборону від нападу країни, яка порушує всі можливі норми міжнародного права. Країни, яка ґвалтує, катує та вбиває цивільне населення. Тому саме залишення населених пунктів віч-на-віч із військовослужбовцями Російської Федерації несе найбільшу загрозу правам людини», — констатував він.
Відреагував на доповідь Amnesty International навіть мер Дніпра Борис Філатов. Він заявив, що з першого дня війни він відмовився зустрічатися з будь-якими міжнародними організаціями, оскільки вони пропонували гуманітарну допомогу, а потім сідали у дорогі машини.
«Кожного разу, коли ця публіка, яка отримує зарплати в тисячі євро за рахунок міжнародних донорів, заповзала до мене в кабінет, я запитував у лоб: «А чим ви можете допомогти?» Вони розповідали про вантажівку макаронів і навіть два вагони борошна, а може ще про якісь виплати ВПО. А потім сідали на білі „Крузаки” вартістю під сотку „зелені”, обклеєні синіми значками, і їхали жерти та спати у дорогі готелі», – розповів мер.
У підсумку скандал догуркотів до українського Міністерства оборони. Так, заступник міністра оборони Ганна Маляр заявила, що міжнародним організаціям не слід вчити Україну, як воювати.
«Росіяни захоплюють та утримують населені пункти. Поки ми чекатимемо ворогів у полі, вони просто займуть усі наші будинки. Тому українські міста зміцнюються та обороняються від міжнародного злочинця. Первинними мають бути не поради ЗСУ, які захищають усю Європу, а вимогу зупинити міжнародний злочин Росії», – написала вона.
Потім із заявою виступив і міністр оборони України Олексій Резніков. Він назвав доповідь правозахисників свідченням втрати адекватності та способом знищити свій власний авторитет, оскільки вони прирівняли «неспровоковану» агресію РФ до самозахисту України.
«Україна – правова держава. Ми всебічно аналізуємо та даємо оцінку, у тому числі юридичну, подіям на війні, як того вимагають наші зобов’язання. Але ми не дозволимо ганьбити нашу армію, наших захисників. Це я як юрист говорю», — сказав Резніков і, так, теж не спростував дані Amnesty International.
У Верховній Раді також не мовчали. Відповідь Amnesty International дав голова українського парламенту Руслан Стефанчук. Загалом він, як і попередні оратори, “перевів стрілки” на Росію.
«До російської пропаганди ми вже звикли. У них своя реальність та „російський світ” у головах. На те вона і пропаганда. Правда виглядає інакше. І ніколи і нікому не варто забувати головне: це Росія напала на Україну. Це Росія катує та вбиває, обстрілює житлові квартали, воює з автобусними зупинками та здійснює геноцид українського народу.
Це Росія як держава-терорист порушує всі відомі та невідомі норми міжнародного гуманітарного права. Натомість Україна захищається. Це український народ чинить опір агресору.
Це українські воїни мужньо та самовіддано шостий місяць захищають свою землю та свій народ, а також увесь цивілізований світ. І це не треба плутати… Особливо правозахисним організаціям», – написав політик.
Віце-прем’єр-міністр, голова Мінреінтеграції Ірина Верещук також висловилася щодо доповіді правозахисників. Вона заявила, що їхні заяви «звучать як неповага до ЗСУ» та українців.
«Можливо, це невдалий підбір слів чи, може, невдалі акценти. Але ці заяви звучать як неповага до ЗСУ та до нас — українців. А ми не любимо, коли нас не поважають. Зрештою, ми на своїй землі, воюємо за свою землю та за майбутнє наших дітей. Повчати нас та читати нам мораль не треба», — написала Верещук.
Президент Зеленський також різко розкритикував Amnesty International. На думку глави держави, правозахисники намагаються «перекласти відповідальність із агресора на жертву».
«Ми побачили зовсім інший звіт від Amnesty International, який намагається амністувати країну-терориста та перекласти відповідальність з агресора на жертву. Немає і не може навіть бути гіпотетично жодної умови, за якої будь-який російський удар по Україні стає виправданим.
Агресія проти нашої держави нічим не спровокована, загарбницька та терористична. І якщо хтось робить звіт, в якому агресор і жертва в чомусь однакові, якщо аналізуються якісь дані про жертву, а дії агресора ігноруються, то з цим не можна миритись», — зазначив Зеленський.
А що говорять у Amnesty International
Після оприлюднення доповіді, український офіс організації відхрестився від своїх західних колег. Там заявили, що не брали участі у створенні цього документа. А керівник українського офісу Amnesty International Оксана Покальчук взагалі сказала, що її команда зробила все, щоб звіт про ЗСУ не був оприлюднений на англомовному сайті організації і навіть перешкоджала поширенню цього матеріалу.
«Зі свого боку, представники та представниці українського офісу зробили все, що могли, щоб цей матеріал не був оприлюднений. Коли на наші неодноразові заперечення ми отримали безкомпромісне „ні” у відповідь, ми також зробили все, що могли, аби мінімізувати поширення матеріалу», — написала Покальчук.
У свою чергу Генеральний секретар Amnesty International Агнес Каламар заявила, що критика їхніх звітів «не послабить неупередженість» розслідувань і заявила, що правозахисна організація зазнала атаки російських та українських «тролів».
«Українські та російські моби та тролі у соціальних мережах: сьогодні всі вони атакують Amnesty International. Це називається військовою пропагандою, дезінформацією. Це не вплине на нашу неупередженість і не змінить фактів», – написала Каламар.
«Троллем» порахував себе голова українського МЗС Кулеба і відповів Каламар.
«Очевидно, генсек Amnesty International називає мене „мобом” та „тролем”, але це не завадить мені сказати, що її звіт спотворює реальність, проводить хибну моральну рівність між агресором та жертвою та сприяє дезінформаційним зусиллям Росії. Це фальшива „нейтральність”, а не правдивість», – написав він.
Що в результаті
Можна по-різному ставитися і до Amnesty International, російський сайт яких заблокував Роскомнагляд за «розміщення недостовірної суспільно значущої інформації» про вторгнення Росії на територію України, і до ЗСУ, яких неодноразово саме російське Міноборони звинувачувало у розміщенні опорних пунктів у школах та дитсадках. Але факти говорять про те, що як мінімум кілька подібних епізодів не те, що мали місце, а навіть були зображені на фото- та відеоматеріалах.
Втім, хоч би як цинічно це звучало, з погляду військової науки використання шкіл та навчальних закладів у військових цілях — не нововведення. Варто зазначити, що заняття в українських навчальних закладах зупинено від початку війни і в теорії в школах зараз не повинно бути цивільних осіб.
Ось тільки здебільшого навчальні заклади, як і інші соціальні об’єкти, розташовані в щільній міській забудові і «приліт» за такими «військовими» цілями може дорого обійтися людям, які живуть або просто проходили поруч. Але, мабуть, вітчизняних чиновників на відміну від західних правозахисників це мало турбує.
Фото: jns.org
