Що буде з українською економікою і гривнею найближчим часом
07 жовтня Верховна Рада проголосувала за призначення Андрія Пишного головою Національного банку України. 20 жовтня відбулося перше засідання Правління НБУ з монетарної політики під керівництвом нового голови регулятора. Про що сказав Пишний.
Плани нового голови
Перші меседжі фінансового ринку новий керівник Нацбанку озвучив вже під час свого вступу на посаду, коли нового керівника було представлено президентом Володимиром Зеленським співробітникам НБУ.
Пишний підтримав збереження облікової ставки на рівні чинних 25% річних, назвав адекватним поточний офіційний курс долара на рівні 36,57 гривень. Серед пріоритетів назвав стабільність банківської системи, активізацію роботи з МВФ та залучення спільно з Мінфіном у 2023 році до 38 млрд доларів для фінансування бюджетного дефіциту.
Що стосується інфляції, то національний банк прогнозує, що наприкінці 2022 року інфляція становитиме 30%, але вона сповільниться в наступні роки.
«Інфляція наприкінці цього року прискориться до близько 30%, але в наступні роки вона знижуватиметься при очікуваному зниженні ризиків безпеки та злагодженої монетарної і фіскальної політики».
Голова НБУ зазначив, що прискорення інфляції цього року можна вважати досить помірним, враховуючи повномасштабну війну і багаторічні інфляційні рекорди в багатьох країнах світу.
За його словами, Нацбанк очікує, що з наступного року зростання споживчих цін в Україні почне сповільнюватися завдяки поступовому налагодженню логістики та виробництва, згасанню світової інфляції, помірно жорстким монетарним умовам, зваженій монетарній політиці уряду та відмові від монетизації бюджету.
Пишний зазначив, що, за прогнозами НБУ, наступного року інфляція скоротиться до нижче 20%, а через рік — до 10%.
«Найшвидшому сповільненню інфляції в наступні роки заважатиме, насамперед, висока вартість енергоносіїв, що спонукатиме до поетапного приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів», — сказав він.
Що кажуть експерти?
Колишній міністр економіки Тимофій Мілованов заявив, що курсу 29 грн. за дол. вже ніколи не буде. “Це нездійсненна мрія”, – сказав він.
«Головна умова для повернення плаваючого курсу – збалансування ринку, коли в один день переважає попит, в інший – пропозиція. Зараз НБУ щодня продає валюту», – говорить директор департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін.
Обсяги валютних інтервенцій Нацбанку справді значні: в червні та на початку липня регулятор щотижня продавав із резервів по 1 млрд дол. Ситуація змінилася після того, як 21 липня НБУ підвищив офіційний курс.
«Після девальвації офіційного курсу і завдяки відновленню оподаткування імпорту ситуація на валютному ринку суттєво покращилася, але на початку серпня НБУ знову продав майже півмільярда доларів із резервів. Швидше за все, доведеться вживати додаткових заходів щодо збереження макрофінансової стабільності», – вважає головна економістка Dragon Capital Олена Білан.
НБУ називає наступні передумови для повернення плаваючого курсу: розблоковані порти, які забезпечать більші обсяги надходження валюти, зниження попиту на імпортні товари, зокрема, внаслідок підвищення конкурентоспроможності вітчизняних аналогів, поява привабливих інструментів для інвестицій в гривні.
Експерти додають ще одну умову: успіхи України на полі бою з росіянами.
«Наша економіка тісно пов’язана з ситуацією на полі бою. Якби українські війська показали вдалий приклад контрнаступу, наприклад деоккупували Херсон, то з’явилося б уявлення, куди рухається війна. Поки що ситуація хитка», — вважає виконавчий директор «CASE-Україна» Дмитро Боярчук.
Враховуючи потенційні наслідки повернення до плаваючого курсу, НБУ фіксуватиме гривню далі. Скільки для цього доведеться спалити резервів, залежатиме від низки факторів, і економічні обставини – не визначальні.
Ключову роль відіграють фактори безпеки: загроза розширення боїв і можливі удари по критичній інфраструктурі або навпаки – успіхи України в контрнаступі. Вони б визначали схильність тримати вільні кошти в гривні або в іноземній валюті незалежно від процентних ставок.
З економічної точки зору на стабільність валютного ринку впливають обсяги імпорту, доступність портів та обсяги експорту, ритмічність міжнародної підтримки України, емісія грошей Нацбанком, розмір облікової ставки.
Що стосується економіки, то темпи зростання більш ніж на 10% можливі за умови миру на умовах України і відновленні всіх шляхів експорту, вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Український «план Маршалла», представлений владою в швейцарському Лугано, передбачає залучення протягом наступних десяти років 750 млрд дол. Якщо цей план вдасться реалізувати, то такі масштабні інвестиції значно вплинуть на відновленні нашої економіки та зміцненні гривні.
Але, в будь-якому випадку, потрібен час. І закінчення війни. Поки вона йде, економіка країни стрімко падає в прірву незважаючи на те, що Захід регулярно підживлює її мільярдами доларів.
Фото: Telegram
