Рекомендації щодо гарантій безпеки для України: що прописано в документі

Голова офісу президента Андрій Єрмак і 12-й генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен презентували рекомендації щодо гарантій безпеки для України. Над підготовкою рекомендацій працювала експертна група, до складу якої увійшли фахівці з багатьох країн світу, у тому числі колишні прем’єр-міністри, міністри та інші чиновники, а також науковці. Що пропонує Київський договір про безпеку?

Суть гарантій

Основною метою прийняття цих гарантій є забезпечення можливості для самооборони України як для стримування збройного нападу чи акту агресії, так і у разі нападу для захисту суверенітету, територіальної цілісності та безпеки держави.

Київський договір безпеки дозволить досягти цієї мети шляхом мобілізації необхідних політичних, фінансових, військових та дипломатичних ресурсів для забезпечення самооборони України.

Договір складатиметься із спільного документа про стратегічне партнерство, підписаного державами-гарантами та Україною (а також двосторонніх угод між Україною та державами-гарантами).

Передбачається, що гарантії безпеки мають бути закріплені у спільному документі про стратегічне партнерство під назвою «Київський договір безпеки».

До нього можуть приєднатися такі країни, як США, Великобританія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, країни Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи, але список не є вичерпним.

Поряд з документом про стратегічне партнерство між Україною та окремими державами-гарантами можуть бути підписані двосторонні угоди з окремих питань, які стосуються гарантій безпеки.

Крім основних гарантів, інші країни можуть приєднатися до додаткових чи конкретних питань, пов’язаних з гарантіями безпеки. Формат “Рамштайн” (також відомий як Контактна група з оборони України), до якого приєдналися близько 50 країн, може стати основою цієї більш широкої групи.

Передбачається, що країни-гаранти:

• нададуть фінансову допомогу та прямі інвестиції, в тому числі через майбутні інструменти відновлення, з метою підтримки національного оборонного бюджету, а також забезпечуватимуть фінансову допомогу (в тому числі безповоротну) для відновлення інфраструктури України, яка була знищена чи постраждала від воєнних дій;

• спрямують кошти на відновлення, в тому числі безповоротну фінансову допомогу, на підтримку та розвиток нової оборонно-промислової бази України;

• забезпечать передачу технологій та експорт зброї;

• тісно координуватимуть поставки ресурсів, військового обладнання, амуніції та послуг;

• проводитимуть регулярні навчання українських збройних сил;

• розпочнуть програму співпраці з кіберзахисту та безпеки та протидії кіберзагрозам;

• забезпечать посилену співпрацю у сфері розвідки, включаючи постійний обмін розвідданими та початок регулярного співробітництва між розвідувальними службами України та держав-гарантів.

Механізми реалізації

В документі прописано, що гарантії безпеки мають бути юридично та політично закріплені через спільний документ про стратегічне партнерство, який буде обов’язковим для виконання.

Запуск реалізації гарантій має відбуватися через спільний аналіз зовнішніх загроз. Вони повинні активуватися через механізм, який передбачає направлення запиту від України до держав-гарантів у разі збройного нападу або акту агресії.

Процес прийняття рішень має ґрунтуватися на принципі колективних консультацій із подальшим індивідуальним співробітництвом. На запит України гаранти повинні будуть зібратися для колективних консультацій протягом дуже короткого часу (наприклад, 24 години) та ухвалити рішення про активацію розширених гарантій у складі коаліції країн, які готові приєднатися (наприклад, протягом 72 годин).

Гарантії мають надаватися на безстроковій основі. Держави повинні створити механізм для колективних зустрічей гарантів, оцінок та перегляду існуючих гарантій, щоб дотримуватись їх змістовності та актуальності та, якщо необхідно, їх коригування відповідно до характеру та рівня загрози.

Україна та держави-гаранти мають створити постійний та безперервний механізм моніторингу загроз та викликів безпеки, а також інформувати один одного про військову діяльність, навчання та маневри. Для країн мають розробити механізм збору, обміну, обробки та аналізу розвідувальних даних, в тому числі з метою виявлення підготовки до озброєної агресії на ранніх етапах.

Міжнародні санкції

Окремий пункт цього документу присвячений санкціям. Міжнародні санкції мають стати додатковим рівнем комплексу гарантій безпеки у разі агресії. Це могло допомогти як стримати акт агресії, так і накласти штрафні санкції на агресора.

Санкції мають бути узгоджені та ініційовані певною подією відповідно до міжнародного права, наприклад, якщо Україна зазнає «збройного нападу» (стаття 51 Статуту ООН) або «акту агресії» (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 3314, XXIX).

Пакет згаданих вище санкцій має складатися щонайменше з повного набору санкцій на 1 вересня 2022 року, які будуть негайно введені повторно.

На додаток до вищезгаданих санкцій можуть бути застосовані додаткові заходи та обмеження для значного збільшення економічних та інших витрат для агресора у разі збройного нападу.

Нарешті, документ передбачає узгоджені заходи, які дозволяють конфіскувати власність агресора, його суверенні фонди та резерви, а також активи його громадян та організацій, які включені до списку санкцій. Потім ці активи могли б бути продані з метою спрямування коштів на відшкодування збитків, завданих Україні війною.

Авжеж, що це не є остаточним виглядом документа. Також варто розуміти, що ще парламенти країн-гарантів повинні цей договір ратифікувати, не кажучи вже про прямі договори між Україною та кожною окремою країною. Цей документ також може вплинути на взаємини країн-гарантів з Росією. Голова МЗС Сергій Лавров заявив, що гарантії безпеки мають бути надані не лише Україні, а й усім країнам Європи, а також Росії, щоб ніхто не зміцнював свою безпеку за рахунок безпеки інших.

Міністр наголосив, що гарантії для України не можуть розповсюджуватися на Крим та регіони, незалежність яких визнала Росія. Лавров зазначив, що спочатку під час переговорів в Стамбулі Київ погодився, що гарантії безпеки не повинні включати Крим та регіони сходу України, проте потім передумав.

Фото: meduza.io