Наповнення бюджету чи зростання цін: який ефект матиме податок на імпорт

В Україні можуть запровадити додаткове мито — уряд обговорює цю концепцію. Про це сказав міністр фінансів Сергій Марченко.

Нардеп Ярослав Железняк підтвердив, що Кабмін планує запровадити 10% збір на валютообмінні операції із купівлі імпортних товарів та послуг. Як це вплине на українців?

В чому суть

Лише місяць тому уряд та НБУ скасували обмеження для імпортерів, проте найближчим часом цей бізнес може отримати додатковий податок у 10%. Через війну імпорт став домінуючим бізнесом в українській економіці.

Базовий варіант нововведень — імпортерам доведеться платити до бюджету 10-відсоткову «комісію» з кожної купівлі валюти під оплату імпортних поставок. Це рішення, за задумом його авторів, продиктоване дефіцитом бюджету, що стрімко зростає, і негативним торговим балансом.

Введенням такого податку хочуть «вбити одразу двох зайців»: знизити попит на імпортні товари (які автоматично зростуть у ціні) та частково закрити дірку у бюджеті надходженнями від нового податку.

Тепер сміливо можна сказати, що в Україні діятиме три валютні курси:

— офіційний, яким Національний банк купуватиме безготівкову валюту на міжбанківському валютному ринку. І з орієнтиром на який він продаватиме її (за ціною +1%);

— курс купівлі імпорту, який розраховується за такою формулою: курс имп. = курс офиц. х 1,10;

— ринковий курс готівкової валюти. Він може стати ще вищим, оскільки дрібний і середній бізнес, що займається імпортом із сусідніх країн, почне переходити на розрахунки за готівкову валюту. Це призведе до зростання попиту на готівку та євро, і ціна їх автоматично зросте.

Впровадження фактично додаткового податку імпорт – неоднозначна ідея, яка має як і погані, і хороші сторони.

Чому це добре

Національний банк України виступив на підтримку запровадження в Україні податку у розмірі 10% на купівлю валюти для здійснення імпортних операцій.

«З точки зору Національного банку як органу, відповідального за стабільність гривні, додаткові податки на імпорт у поточних умовах мають розглядатися як заходи щодо посилення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, зниження відтоку валюти з країни, врівноваження платіжного балансу та скорочення дефіциту бюджету», — зазначили там.

У Нацбанку додали, що розробка податку перебуває у компетенції Міністерства фінансів, проте фахівці НБУ також залучаються до цього процесу з огляду на потенційно важливу роль банків в адмініструванні такого податку.

За оцінкою старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, якщо додатковий збір стосуватиметься придбання безготівкової валюти для всього імпорту товарів та послуг (крім того, який індивідуально здійснюють громадяни, наприклад через закордонні платформи e-commerce), то держбюджет отримає близько 14—15 млрд грн щомісяця. Це 1/6 від бюджетних надходжень, уточнює Гайдай.

Стриманіші очікування має голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук: 6—10 млрд грн додаткових надходжень на місяць. Невідомий параметр – як сильно впаде попит на імпорт. Гайдай прогнозує зниження на 3-5%. Інше питання – яка частина імпортерів вирішить перейти у тінь.

«Контрабанда – зло сама по собі, але зараз її можливе зростання додасть тиску на готівковий валютний ринок, послабивши позитивний ефект від цього кроку», – вважає Гайдай.

“Правильним поганим рішенням” ідею про додаткове оподаткування імпорту називає заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.

«Менше імпорту означає менший торговельний дефіцит, що критично важливо в умовах, коли експорт штучно обмежений через війну, – пояснює він. – Отже, цей податок сприяє макроекономічній стабільності в умовах війни, хоч і є непопулярним».

Саме зменшення попиту на імпорт, а не наповнення бюджету – основна мета запровадження додаткового податкового навантаження на імпортерів, погоджується Ваврищук із ICU. За його словами, оскільки валюти, яку Україна одержує від експортерів, недостатньо, щоб оплачувати поточні обсяги імпорту, цю різницю доводиться покривати із валютних резервів НБУ.

Чому це погано

В Україні створені та розвиваються промислові виробництва з високою доданою вартістю. Наприклад, UBC Group, яка виготовляє на експорт холодильне обладнання.

На думку власника UBC Group Ігоря Гуменного, всі експортери, які використовують для виготовлення продукції іноземні комплектуючі, платитимуть додаткові 10% від обороту. Витримати це вони не зможуть.

Тому можуть закритися всі українські промислові компанії — постачальники українських комплектуючих, які орієнтовані на експорт, оскільки використовують імпортну складову.

Якщо раніше країну завалювали імпортом через надто дорогу гривню, то зараз це відбувається у зв’язку з тим, що багато виробництв закрилися.

Українські зубні пасти, мило та пральні порошки зникають із полиць магазинів, а їхнє місце посідають товари з Європи, але вже за набагато вищою ціною. Оптовики, що ввозять товари з-за кордону, страхуються від курсових ризиків та перераховують ціни в гривні за курсом 45. І це за офіційного курсу 36,6 та ринкового 39,8 гривні за долар.

Якщо ж запровадять податок, то товари перерахують за курсом 50 і навіть вище. При цьому йдеться про так звані товари «нееластичного попиту», які все одно купуватимуть, хоч і в менших кількостях.

Природно, що це відразу вдарить по гаманцях простих українців, яким доведеться ще тугіше «затягнути паски», заощаджуючи на найнеобхіднішому.

Втім, якщо брати ситуацію загалом, то постраждає вся країна. Адже найпесимістичнішим результатом запровадження цього податку стане зростання контрабанди, чорний валютний ринок, повернеться бартер, а «білі» виробники не працюватимуть.

Наповнення бюджету чи удар по кишені українців? Стабілізація імпорту чи закриття українських компаній? Можливий інший варіант — девальвація гривні, що є не дуже «популярним» рішенням.

За розрахунками уряду, це має зменшити попит на імпортні товари та тиск на гривню. Але сміливо можна сказати, що це буде ударом по цінам для пересічних українців.

Фото: firmadlakazdego.pl