«Спалювати вугілля на зло Путіну»: як країни ЄС шкодять довкіллю через проблеми з газом

Країни ЄС продовжують переживати найважчу енергетичну кризу. Понад місяць ціна на газ трималася понад 2 тисячі доларів за тисячу кубометрів. Лише до 12 вересня ціна на блакитне паливо опустилася до 1972 доларів. Втім, вже 14 вересня ціни на блакитне паливо знову були за позначкою в 2211 доларів.

Газовий дефіцит напередодні холодів, які насуваються, змушує європейських чиновників часом йти на екстраординарні кроки. Під загрозою може опинитися навіть «зелена енергетика», яку останніми роками активно просували як альтернативу «класичнішим» вугільним, атомним і навіть газовим електростанціям.

Редакція «Нового Видання» розповідає, як газова криза вдарила по надіях захисників довкілля.

Що не так газом

З одного боку, з газом усе так: електричні станції, які працюють на блакитному паливі, навіть називали «перехідним мостом» до зеленої енергетики, а рік тому канцлер Німеччини Олаф Шольц заявляв, що Німеччина ще довго користуватиметься газом.

«Ми ще тривалий час користуватимемося газом і також будуватимемо нові газові електростанції, оскільки вони є передумовою для того, щоб ми взагалі змогли подолати цей період змін», — говорив Шольц і навіть планував побудувати більше газових електростанцій.

Все для «зеленої» енергетики, адже при спалюванні природного газу виділяється значно менше парникового газу CO2, ніж при використанні нафти і тим більше вугілля. Втім, це не дивно, адже ще кілька місяців тому ціна на блакитне паливо була нижчою за 800 доларів. А роком раніше майже в 10 разів менше, ніж зараз — 230 доларів за тисячу кубометрів.

Чому страждає Німеччина

Найбільш гостро питання забезпечення країни енергією стоїть якраз у влади Німеччини. Не дивно, адже ФРН є найбільшим споживачем електроенергії серед країн ЄС.

Напевно, головний біль уряду ФРН зараз додає і той факт, що на догоду тій же “зеленій” енергетиці на початку 2022 року було відключено половину з діючих в країні АЕС. Федеральний уряд Німеччини закріпив відмову від атомної енергетики у 2011 році після аварії на АЕС «Фукусіма».

Таким чином, в країні залишаються лише три робочі атомні електростанції — в Баварії, Баден-Вюртембергі та Нижній Саксонії. Вони в рамках повної відмови від атомної енергії повинні були завершити виробництво рівно через рік.

У 2020 році Бундестаг ухвалив закон про закриття до 2038 року всіх електростанцій, які працюють на вугіллі. Пізніший уряд прискорив цей процес, поставивши дедлайн на 2030 рік.

Спалювати вугілля на зло Путіну

Через величезні ціни на газ уряду ФРН довелося вдатися до екстраординарних кроків. В середині липня влада Німеччини прийняла закон про відновлення роботи електростанцій, що використовують вугілля, яке вважається «брудним» паливом через високі викиди вуглекислого газу. Насамперед цей захід торкнеться тих ТЕС, які планувалося вивести з ладу в цьому або наступному році.

У цей же час стало відомо, що Німеччина відновлює роботу 16 неактивних електростанцій на вугіллі та нафті та продовжить термін експлуатації ще 11 на викопному паливі, незважаючи на попередні плани зменшити викиди вуглецю на національному рівні.

При цьому Шольц зазначив, що це ніяк не вплине на цілі Берліна у сфері захисту клімату.

«Прикро, що через напад Росії на Україну нам доводиться на якийсь час задіяти деякі електростанції, які ми вже відключили. Наша мета залишається незмінною — ми хочемо бути однією з перших промислово розвинених країн, які досягли нейтральності вуглецю», — сказав канцлер ФРН.

Від АЕС Німеччина, втім, поки що таки теж не готова відмовитися. Принаймні про це пишет Wall Street Journal з посиланням на трьох високопосадовців. Влада ФРН нібито планує відкласти закриття останніх трьох атомних електростанцій, оскільки країна готується до ймовірного дефіциту енергії цієї зими.

При цьому раніше віце-канцлер Роберт Габек виключав можливість продовження термінів експлуатації трьох останніх німецьких атомних електростанцій для економії газу. Втім, він також наголошував, що проблемним питанням залишається стабільність електромережі в зимовий період.

З іншого боку, оскільки «Грінпіс» схвалює повторний запуск вугільних електростанцій, щоб позбутися «путінського газу», то і продовження терміну служби АЕС для цієї організації має бути дрібницею. Так, найпопулярніша екологічна організація зовсім не проти спалювання вугілля.

«Це гірко, але неминуче, що вугільні електростанції, які вже були зупинені, підключаються до мережі. Щоб звільнитися від політично обумовленої залежності від поставок путінського газу, електростанціям, які працюють на кам’яному вугіллі, доведеться на короткий час закрити пролом», — сказав експерт «Грінпіс» з клімату та енергетики Карстен Смід.

Мирний атом

Схоже, що «закривати пролом» будуть і у Франції з Польщею. Тільки не вугільною, а атомною енергетикою. Так, французька влада має намір витратити на ядерну енергетику 150 млрд євро. Гроші підуть на технічне обслуговування існуючих та будівництво нових АЕС.

Крім того, уряд країни планує націоналізувати атомний концерн EDF, який у Франції керує всіма АЕС, а також будувати нові атомні реактори.

В свою чергу, влада Польщі налаштована якнайшвидше приступити до будівництва першої в країні АЕС. Про це заявив прем’єр-міністр республіки Матеуш Моравецький.

«Ми хочемо швидко розпочати реалізацію будівництва АЕС. Спочатку два реактори, два блоки. Про це ми розмовляємо як з американцями, вчора я говорив про це з віце-президентом Камалою Харріс, кілька днів тому з президентом Макроном у Парижі», — сказав він, додавши, що перші два блоки можуть з’явитися вже на початку 30-х років.

Втім, наміри Польщі не повинні бути ні для кого секретом, адже ще на початку липня Моравецький закликав ЄС відмовитись від “зеленої” енергетики. На його думку, ЄС для забезпечення своєї енергетичної безпеки потрібно тимчасово повернутися до використання традиційних джерел енергії, зокрема вугілля. Крім того, він нарікав на систему торгівлі викидами, яка, на думку Моравецького, «лише стимулює інфляцію та загрожує відправити мільйони громадян в енергетичну бідність».

Качати нафту заради екологічної ситуації

Та й не вугілля єдиним, врешті-решт. Згідно з недавнім дослідженням, проведеним вченими Університетського коледжу Лондона, прогнозований дефіцит сірчаної кислоти, ключової хімічної речовини в нашому сучасному індустріальному суспільстві може завадити розвитку екологічно чистих технологій і поставити під загрозу глобальну продовольчу безпеку.

Вчені підрахували, що підвищення продуктивності сільського господарства та відмова від викопного палива у всьому світі призведе до значного збільшення попиту на сірчану кислоту «з 246 до 400 мільйонів метричних тонн» до 2040 року.

Сірчана кислота – найважливіший компонент сучасного виробництва. Вона необхідна для виробництва фосфорних добрив, які сприяють виробництву продуктів харчування, а також для вилучення з руд рідкісних металів, таких як кобальт і нікель. Їх, в свою чергу, використовують у високоефективних літій-іонних батареях.

Іронія в тому, що понад 80% світових поставок сіри в даний час перебуває у вигляді відходів від десульфурації нафти і природного газу. Простим — сіра є відходом переробки газу та нафти. Чим менше їх видобуватимуть, тим менше сіри буде доступно.

Зрештою, кажуть дослідники, виходить якесь замкнуте коло, коли людству доведеться відмовитися від нафтопродуктів, але при цьому брак сірчаної кислоти не дозволить перейти до екологічно чистіших технологій. Також вони вважають, що якщо людство займеться нарощуванням безпосереднього видобутку сірки, це може призвести до ще більш руйнівних наслідків.

Фото: newgaztech.ru