Ердоган – друг чи ворог для України?

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган цього тижня відвідає Україну, де зустрінеться з українським лідером Володимиром Зеленським. В Україну також прибуде Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріш. Про що будуть говорити?

Мета візиту до України?

У Львові на саміті за участю президента України Володимира Зеленського, президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана та Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріша йтиметься про припинення російсько-української війни «дипломатичними засобами».

Як йдеться у заяві на сайті турецького президента, Ердоган на запрошення Зеленського здійснить одноденний робочий візит до Львова 18 серпня. Під час переговорів лідери обговорять усі аспекти турецько-українських відносин, які мають рівень стратегічного партнерства.

«Також у рамках візиту планується проведення тристороннього саміту за участю президента Володимира Зеленського та Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріша, під час якого будуть розглянуті потенційні кроки, спрямовані на дедалі активнішу підтримку діяльності механізму, сформованого для експорту українського зерна на світові ринки, на припинення війни між Україною та Росією за допомогою дипломатичних засобів», – йдеться у заяві.

Візит Гутерріша в Україну буде присвячено, зокрема, обговоренню «зернової угоди», обстрілу Запорізької АЕС, вбивству полонених українських військових у СІЗО в Оленівці, уточнив речник Генсека ООН Стефан Дюжаррик.

Гутерріш після тристоронньої зустрічі вирушить до порту Одеси, а потім до Туреччини, щоб подивитися, як працює координаційний центр.

Очевидно, Ердоган справді їде мирити Україну з Росією. Нещодавно він заявив: «Ми дивимося і на Путіна, і на Зеленського як на друзів, а не ворогів. Понад те, підхід Заходу до пана Путіна неправильний… Ви знаєте ставлення західних політиків до Путіна. Так не пасує політикам. Яке ставлення до нього виявиш, те й отримаєш».

Раніше перший помічник Ердогана заявляв, що світ «не може покласти край війні в Україні, ігноруючи Росію».

Миротворець чи завойовник?

З одного боку, Ердоган намагається виступити посередником між Україною та Росією. Угода щодо зерна — яскравий тому приклад. Він явно намагається помирити дві країни, що воюють, але в той же момент починає спецоперацію в Сирії.

Туреччина завдала авіаудару на півночі Сирії неподалік її кордону. Є інформація про 11 загиблих військових.

«Атака сталася на захід від північного міста Кобані на тлі напруженості в північній Сирії між курдськими бойовиками, що підтримуються США, та бойовиками опозиції, які підтримує Туреччина», — йдеться у повідомленні The Washington Post.

Спостережна група Великобританії повідомляє, що, крім 11 загиблих, є інформації про те, що поранено вісьмох людей і кількість загиблих може зрости.

У свою чергу, видання CSM Times повідомляє, що вдень 16 серпня армія Туреччини завдала удару по позиціях сирійської армії в селищі Таль-Джаркалі, яке знаходиться на захід від міста Айн-аль-Араб у провінції Алеппо. ЗМІ повідомляють, що Туреччина атакувала у відповідь на ракетні обстріли, внаслідок чого загинули люди.

Пізніше у соціальних мережах прозвучала інформація, що нібито Туреччина оголосила про початок військової операції проти курдських воєнізованих формувань. У повідомленнях уточнюють, що країна ввела війська до Африні.

Через деякий час із гучномовців мечетей у прикордонних районах із Сирією було зроблено оголошення про проведення військової операції.

Друг для України?

Туреччина, як і інші члени НАТО, виступає проти вторгнення російських військ до України. Також держава надає українській владі озброєння. Водночас Анкара утрималася від приєднання до санкцій США та Європи стосовно Росії через війну.

При цьому 5 серпня президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним у Сочі. Москва розглядає президента Туреччини як потенційного посередника у мирних переговорах з Україною, пише Bloomberg.

З одного боку Туреччину з Росією пов’язують економічні відносини. Йдеться про взаємозалежність двох країн, оскільки Туреччина є одним із найбільших споживачів російського газу та залежить від нього. Також реалізується проект будівництва єдиної атомної електростанції на території Туреччини. Є зони конфронтації – Сирія, Лівія та Нагірний Карабах – і велика кількість торговельно-економічних зв’язків.

За словами посла України в Туреччині Василя Боднара, більшість населення емоційно підтримує Україну і якби не економічна ситуація та певні геополітичні чинники, можливо, рівень підтримки був би більш практичним та видимим.

«У Туреччині не вважають, що діють проти українських інтересів. Навпаки, кажуть, що прислухаються до наших потреб та побажань, намагаються максимально нам допомагати», — сказав посол.

Якщо говорити про інтереси, то для української влади насамперед важливий оборонно-промисловий комплекс. Під час війни першочерговими потребами є постачання, виробництво, розробка перспективного озброєння. Усі знають про «Байрактар», який успішно себе зарекомендував на фронті, але є і літальний апарат «Акінджі» (Bayraktar Akinci), що літає на українських двигунах. Будуть й інші апарати, які використовуватимуть українське обладнання та двигуни. Рік тому було підписано контракти щодо базових речей і, незважаючи на війну, вони реалізуються.

Друге – це економіка. 3 лютого Україна та Туреччина підписали угоду про вільну торгівлю. І навіть під час війни українській владі потрібна реалізація готових продуктів, які виробляють у країні. Туреччина є однією із найбільш закритих економік у світі, і підписання такої угоди дозволяє українським товарам зайти на турецький ринок. Було створено такі умови, щоб зараз 95% товарних груп зайшли за нульовою ставкою на турецький ринок.

Третій напрямок – це відновлення. У Туреччині десятки тисяч компаній мають досвід будівництва у зонах, на території яких відбувалися раніше або відбуваються на момент будівництва військові дії. Вони не бояться брати контракти чи субконтракти на реалізацію тих чи інших проектів. І зараз більшість турецького бізнесу зацікавлена Україною саме в процесі відновлення.

Зрештою, можна сказати, що Туреччина — важливий економічний партнер України. Але з іншого боку, Росія ставить на Ердогана як на посередника у переговорах. Як довго президенту Туреччини вдасться сидіти на двох стільцях – невідомо. Найближча зустріч у Львові зможе частково прояснити цю ситуацію.

Фото: Sputnik/Vladimir Smirnov/Reuters