Ексклюзив. Коментар працівника Запорізької АЕС про ситуацію на станції

Думка редакції про ті чи інші події може не співпадати з думкою того, хто інтерв’ює. “Нове Видання” лише дає інформацію з перших вуст.

Редакція «Нового Видання» зв’язалася з працівником Запорізької атомної електростанції та дізналася про обстріл АЕС і про те, що змінилося у роботі підприємства за останні дні.

— Яка зараз ситуація на атомній станції?

— Нічого кардинально не змінилося, зараз виконуємо ті ж самі функції, як і у мирний час.

— Чи багато атомників виїхало з міста після захоплення станції, багато хто з них обіймав ключові посади на різних об’єктах?

— Так, справді багато людей виїхали, і, на жаль, виїжджали цінні працівники, які працюють на станції все життя.

— Чим чи ким тоді замінити людину?

— На станції працює багато фахівців, ви ж знаєте, як це влаштовано: ти можеш ходити з першим чи другим розрядом, таким самим, як і у твого начальника, але він начальник, тут нічого не вдієш.

— Що саме змінилося після 4 березня, коли захопили ЗАЕС?

— Змінилося мало чого, станція працює у штатному режимі. Так, говорити, що з боку солдатів РФ немає загроз і постійного психологічного насильства, я не стану. Так само стоять пости при вході на станцію, тільки контроль став у сто разів жорсткішим, не можна носити телефони з камерою. Техніка, яка раніше стояла на парковці біля станції, зараз стоїть у робочих цехах.

Багато працівників почали пропадати, я думаю, через їхню проукраїнську позицію. Це не означає, що на атомній усі чекали «російського світу», ви самі розумієте, що всі зараз сидять тихіше води, нижче трави.

— Тобто за великим рахунком, ви як і раніше приїжджаєте зранку на роботу, заходите на свою ділянку і працюєте?

— Так, намагаєшся не дуже вникати у всі військові моменти, бо є робота, відповідальна робота!

— Наскільки я розумію, буквально за останній місяць ситуація на атомній загострилася, чи почастішали обстріли території станції?

— Загострилася ще як. Дивіться, я людина далека від війни, але не глуха і сліпа. Приблизно місяць тому росіяни привезли багато техніки до міста і почали ночами стріляти у бік Нікополя та Марганця. Це тривало близько двох тижнів, пізніше почало прилітати від наших.

— Ви дивилися відео ГУР, де вони стріляли по ангару з російськими солдатами?

— Так, звісно, я знаю, що це за ангар, знаю, що там зараз зберігається російська техніка, біля цього ангару були розташовані шатри для росіян. Дивіться, я вам так хочу сказати: я — та й не тільки я, а більшість працівників станції, — знає і бачить, хто і звідки стріляє по станції. Розумієте, це палиця з двома кінцями. Військові РФ стріляють з території станції по мирним містам, потім прилітає “відповідь” по станції.

— РФ стріляє лише з території станції?

— Ні, в Енергодарі достатньо точок, звідки можна вести вогонь.

— Чи бачили заяву мера Енергодару, що росіяни стріляють прямо з житлових кварталів?

— Бачив, але правда чи ні — не можу сказати. Я говорю, що бачу, а що артилерія стоїть в одному з дворів, я не бачив, але хочу сказати, що виключати це я теж не буду.

— Обстріл станції був буквально цими днями, з офіційних джерел жертв серед працівників немає.

— Так, вдарили по території лінії електромереж, я теж чув, що хтось загинув, але начебто це при іншому обстрілі.

— Обстріл гаражного кооперативу біля ГЕСу?

— Так.

— Що говорять на станції з приводу обстрілу?

— Небезпечно, всі все розуміють, всі все бачать, але ніхто правду не розповість. Я в жодному разі не хочу когось звинувачувати або вигороджувати, але всі знають, що російська техніка стоїть на станції, і коли прилітає по станції, звинувачують РФ, хоча часто б’ють по місцях скупчення техніки. Те, що ця техніка на території станції, це вже інше питання.

— Чи існує ядерна небезпека таких ударів?

— Безперечно. На території станції багато небезпечних ділянок, наприклад, ділянка з відходами ядерного палива.

Фото: Reuters